Усі ми знаємо, що взимку варто їздити на зимовій ґумі. Це дозволяє мінімізувати відчуття приходу зимових погодних умов на дороги, якими ми їздимо. Фактори, які говорять “за” застосування зимової гуми: легше рушати, слухняніша машина на слизькій дорозі, звичніше гальмування і, нарешті, зігріваючий фактор впевненості. АЛЕ! Ви впевнені, що знаєте все про зимову ґуму?
Помилка перша
Застосування зимових шин є виправданим навіть на одній осі.
Це найпоширеніша помилка серед автолюбителів. Таким чином, на “Жигулях” вирішується лише проблема прохідності та рушання з місця. У такій комплектації “класика” погано повертатиме і гальмуватиме, натомість передні колеса залишаються “слизькими”, а саме передок забезпечує гальмування і керованість. Однак найстрашніше трапляється, коли економлять на зимових шинах власники передньопривідних машин. Здавалося б: встановленням таких коліс спереду вирішуються всі проблеми — прохідності, старту, гальмування та керованості (адже усе це забезпечують передні провідні колеса). Та все ж на одному зі слизьких поворотів задня вісь несподівано зривається в замет і слухняний досі автомобіль раптом розвертається задом на перед й вилітає з дороги. Єдиний вихід із цієї ситуації — додати газу, щоб витягнути автомобіль із замету. Але це дуже складно морально (дія неприродно нормальним людським реакціям, дуже хочеться газ скинути або загальмувати), та й місця для таких дій на дорозі зазвичай не вистачає.
Не заощаджуйте на зимових шинах, особливо на передньому приводі: така економія вийде боком. Ставте зимові шини на чотири колеса.
Помилка друга
Шип працює тільки на чистому, сухому льоду завтовшки понад 1 мм.
Шип працює завжди – і на снігу, і на будь-якому льоду, навіть дуже тонкому. І навіть на мокрому, із шаром води зверху. І хоча в останньому випадку ефективність шипа сильно падає, проте навіть найкраща шина без шипів у такій ситуації поводиться значно гірше!
Помилка третя
На чистому асфальті шипи тупляться.
Так, але тільки в тих шинах, які не призначені для шипування. До речі, у продажу можна зустріти із шипами навіть “всесезонку” Бл-85 — подібних шипованих шин вистачить зовсім ненадовго. У добрих — протектор (його малюнок, нарізка), склад ґуми та шипи підібрані таким чином, щоб усе зношувалося одночасно. При цьому величина виступу шпильки над поверхнею покришки залишається незмінною.
До речі, не зовсім коректно говорити про те, що гальмівний шлях на асфальті завдяки шипам збільшиться. Справді, може збільшитись, якщо гальмувати “юзом”. Але якщо на льоду треба гальмувати не “в підлогу”, то на асфальті навіщо так робити?
Помилка четверта
Випадання 2-3 шпильок призводить до дисбалансу.
Це припущення стосується тільки шин, шипованих випадковими шипами. Фірмовий легковий шип сьогодні важить у межах одного грама, тож втрата навіть трьох сусідніх призведе до дисбалансу величиною до 3 грам.
Помилка п’ята
На слизькій дорозі слід зменшити тиск у шинах.
Цілком неправильні дії, оскільки при цьому збільшується площа плями контакту шини з дорогою, що призводить до зниження питомого тиску. У результаті зчеплення шини зі слизькою дорогою погіршиться.
Помилка шоста
Уривчасте гальмування зменшує гальмівний шлях.
На жаль, серед автолюбителів існує подібна думка. І це знову помилка! Гальмівний шлях “юзом” на слизькій дорозі завжди менший, ніж при уривчастому гальмуванні. Хто не вірить — може перевірити сам. Більше того, різниця в гальмівних шляхах (“юзом” і уривчасто) у слизьких шин буде більшою, ніж у хороших зимових. Справа в тому, що після того, як на заблоковане колесо перестають діяти гальмівні сили, йому треба розкрутитися, а на льоду йому простіше ковзати і зачепитися для розкрутки нема за що. Найефективніше гальмування — на межі блокування (навіть в теорії з 15%-ним прослизанням). Однак опанувати такий спосіб гальмування дуже складно. До того ж, не можна вимагати від усіх “приватників” уміння ювелірної роботи ногою. Ось тут і виходить на перший план таке поняття як зручність гальмування, інформативність поведінки шини при гальмуванні. Одна зривається в “юз” різко, інша ж забезпечить своєрідний стрибок зусилля на педалі гальма перед тим як заблокуватися навіть на льоду.
До речі, перші з антиблокувальних систем гальм, що тільки що з’явилися свого часу, значно збільшували гальмівний шлях автомобіля, так як їх завдання було – забезпечити керованість при гальмуванні. Тільки системи останніх поколінь намагаються скоротити гальмівний шлях. Отже, зимові шини в основному орієнтовані на гальмування “юзом”. Хоча все частіше трапляються такі, що створені спеціально для АБС.
Підіб’ємо підсумок
Шиповані шини мають перевагу перед нешипованими по гальмівному шляху на льоду від 20% до 50%, а на снігу — від 5% до 10%.
Чому ж віддати перевагу? Думаю, що питання “Як їздити: із шипами чи без?” схоже на гамлетівське. На нього кожен має відповісти сам. До того ж будь-які шини – і з шипами, і без них – можуть бути поганими та хорошими. І в деяких ситуаціях хороші нешиповані шини можуть виявитися кращими за погані шиповані.
А ще треба пам’ятати, що навіть найгірша шипована шина має менший гальмівний шлях, ніж така ж нешипована. Це означає, що у критичній ситуації на дорозі зі снігом та льодом автомобіль на них зупиниться на кілька метрів раніше, ніж на нешипованих. На тих два-три метри, яких часто не вистачає в аварійних ситуаціях. З шипами можна їздити скрізь, не напружуючись.
Тільки не думайте, що навіть на найкращих шипованих шинах автомобіль поводитиметься, як влітку на сухому, чистому асфальті! Не має сенсу застосування шпильок лише там, де дороги завжди чисті.
Наприклад, у Києві, де всі вулиці поливають сольовим розчином і тому снігу і льоду на них практично немає. В областях і льоду, і снігу на дорогах вистачає. Тож “З шипами чи без” — нехай кожен вирішує сам.