Приказка про те, що “на ринку є два дурні: один – продає, інший – купує”, не відображає сучасної дійсності. Покупець зараз досить грамотний та начитаний, а продавець має як мінімум середньотехнічну освіту.
Чому згадана приказка не є актуальною, пояснити досить просто: продавцю-консультанту необхідно знати великий обсяг технічної та іншої інформації, без якої він не зможе надати покупцю кваліфіковану допомогу. “Вішати локшину на вуха” — справа безперспективна. Так і без клієнтів залишитися можна.
Але в деяких складних ситуаціях кваліфікації продавця недостатньо. А іноді безсилий і товарознавець. Йдеться про рекламації на якість товару.
На жаль, такі випадки трапляються. Здебільшого, звісно, скаржаться на вітчизняні шини. І це цілком зрозуміло, тому що стабільність якості (не плутати зі споживчими властивостями) цих шин на два порядки нижча. Ніхто не хоче образити наших шановних шинників, які проробили за останні 10-15 років колосальну роботу з розробки та освоєння нових моделей шин, але, як кажуть, що є, тобто і вище голови не стрибнеш.
Залишимо “заводський брак” на совісті виробника і поговоримо про ті шини, які привозять автолюбителі в надії замінити на нові, але потім забирають назад.
Левову частку таких шин складають екземпляри зі здуттям по боковині (у просторіччі — “кіла”). Більшість водіїв-“кілерів” не звертаються з претензіями в подібних випадках, усвідомлюючи, мабуть, і свою причетність до скоєного. Але інша частина не проти ризикнути: а раптом проскочить? Основним аргументом при “хитанні прав” служить така пропозиція: “Я їздив обережно, і ні на що не наїжджав”. Далі після нетривалого опору “в бій вводиться резерв ставки” — фраза: “А ви мене не попереджали, що на цих шинах не можна їздити поганими дорогами”.
Логіка вбивча. Залишається тільки визначити, що таке “хороша” та “погана” дорога. Припустимо, їдеш п’ять кілометрів гладким асфальтом, а потім “на повному скаку” влітаєш у відкритий люк. Варіантів – сотні.
Але забудемо на якийсь час про рейки, бордюри, ями і камені, що самотньо собі лежать. Поговоримо про тиск повітря у шинах.
При нестачі тиску амплітуда радіальної деформації шини значно вища. Якщо простіше: при наїзді на перешкоду спущена шина більше пройметься. Наслідки при цьому найгірші: або погнутий обід (деформується метал), або “убита” шина (рвуться нитки корду), або те й інше разом. Бережіть шини!
Особливо чутливі до цього шини у морозні дні. Через низьку температуру тиск у шині падає нижче допустимого значення, а підвищуватися під час руху не хоче. Звідси випливає хороша порада — перевіряйте тиск у шинах частіше, особливо при різких перепадах температур.
І ще. Правила дорожнього руху наказують стежити за дорогою та об’їжджати перешкоди (або хоча б знижувати швидкість). Якщо водій поспішає і забуває про це, то страждає підвіска та все інше, що до неї прироблене.
Дивно, але переважно з “убитими” шинами приїжджають вже досвідчені водії. Чи то майстерність не дозволяє їм знижувати швидкість, чи впевненість у тому, що на великій швидкості перелетіти через перешкоду легше. Якщо летіти через прірву, то, мабуть, так воно й є. Але наїжджати на рейки зі швидкістю 80 км/год — це не те саме.
Принцип “тихіше їдеш — далі будеш” ніхто не скасовував. Його можна сміливо застосувати як до водія, так і до шини, на якій він їздить.